Ми досягли МЕТИ! Маємо СПОРТИВНІ МАЙДАНЧИКИ
Наші вітання всій спортивній громадськості. Нарешті ми домоглися того, що і в Горі тепер є спортивні майданчики з штучним покриттям.
Звичайно, прикро усвідомлювати, що вони з’явились лише на четвертому році керування селом нинішніх можновладців. Хоча це можна було б зробити ще два роки тому. Саме тоді почався активний тиск громади на голову сільради з вимогою побудувати такі багатофункціональні спортивні майданчики. І попри спротив і вставляння палок у колеса, ми отримали бажане.
Парадокс, але вимога будівництва спортмайданчиків на вул. Шкільна, шалений тиск і тотальний громадський контроль призвели до того, що в селі збудували такі площадки аж на двох локаціях. Крім Шкільної («Шкільна»), з’явився ще майданчик і на Жучкиному («Жучка»). Така «щедрість» з боку очільників сільради пояснюється намаганням заробити гроші та електоральні бали (медальки на груди).
Бо «Шкільна» – це цілковита заслуга спортсменів, громадівців та активу села. Там Потоцький з Дмитрівим виступають в якості антигероїв, які лише блокували те будівництво. Але не змогли нічого вдіяти – довелось будувати. І щоб перебити негатив, а заразом і підзаробити, вони підхопили давню ініціативу Дмитра Карбовського (та його колег з виконкому) щодо будівництва спортивного майданчика на Жучкиному. І привласнили її.
Тож крім «Шкільної», у нас тепер є ще й «Жучка».
Але тут є нюанси.
– Якщо «Шкільна» завдяки зусиллям активістів розроблялась згідно проекту і йшла через прозорий тендер, то «Жучка» завдяки махінаціям Дмитріва та Потоцького будувалась без проекту та через прямі угоди. І хоча роботи виконувала одна і та ж компанія, але за рахунок «прямих угод» будівництво на «Жучці» виявилось в півтора рази дорожчим.
– Якщо на «Шкільній» дотримано всіх санітарних норм та техніку безпеки, то на «Жучці» цього взагалі немає. Збудований прямо під високовольтною лінією (що є порушенням будівельних норм) майданчик тепер становить небезпеку для спортсменів.
– Якщо «Шкільна» тепер є прикрасою і візитівкою нашого села, то будівництво «Жучки» хоч і дало місце для активного дозвілля, але забрало ту неповторність та чарівність пейзажів, якими милувалось вже декілька поколінь горян.
Є і ще дещо, що вже не дивує, але засмучує. Це невиправдані бюджетні витрати на облаштування додаткових інженерних мереж та інфраструктури біля майданчиків.
Спортсмени просили на «Шкільній» встановити приміщення для перевдягання, підвести воду для ручного поливу стадіону та огородити футбольне поле (щоб не було сторонніх пішоходів). Це все можна було зробити невеликим коштом і в короткі терміни. Але…так не заробиш, подумав Роман Дмитрів, і вирішив «погуляти» за наші бюджетні кошти.
Тимчасові споруди (роздягальня і душова з туалетом(?)), які мають непристойно малий розмір і не здатні комфортно прийняти навіть дві команди з мініфутболу. Так от, будувались вони без проекту, за прямими угодами, кошториси яких голосувались заднім числом і коштували нам з вами більше мільйона гривень. До того ж ці споруди вже є фігурантами податкових перевірок.
Огорожа футбольного поля обійшлася майже в 2 мільйони гривень. Крім того, частково встановлена на території сусідньої ділянки з іншим кадастровим номером. Тут варто зазначити, що при розробці проекту усі конструктивні пропозиції громади про використання суміжної комунальної території для збільшення довжини футбольного поля були заблоковані головою сільради (П: подвійні стандарти).
Воду для поливу поки так і не підвели, хоча КП «Горянин» якраз спеціалізується на водогонах, а скважина розташована безпосередньо біля стадіону. Вартість тих робіт була розрахована ще в позаминулому році (відповідно до депутатського звернення Олександра Кульчицького).
Традиційно вже Роман Дмитрів займається озелененням в стилі «туї на Центральній». Для оздоблення стадіону були висаджені якісь екзотичні дерева. І байдуже, що вони розташовані під високовольтною лінією і в тому місці, де логічно розмістити парковку для автомобілів спортсменів, глядачів та батьків майбутніх школярів. Адже це все знаходиться якраз навпроти нашої НОВОЇ ШКОЛИ.
Зробимо висновки.
Три роки тому Р. Дмитрів збирався продати сільський стадіон. Якби йому тоді не завадили, сьогодні у нас би не було ні спортмайданчиків на Шкільній, ні початку будівництва НОВОЇ ШКОЛИ. На місці стадіону були би висотки, замість нової школи був би приватний спорткомплекс для багатих, а стара школа була б зруйнована під час прибудови.
Лише активний спротив громади, рішучість та наполегливість в досягненні мети дозволили всім нам отримати такі позитивні результати. Маємо і майданчики, і стадіон, і будується НОВА ШКОЛА. Звичайно, якби біля керма нашого села була інша людина та інші депутати, можливо таких позитивних речей було би більше, з’явились би вони раніше, і воювати за них не довелося б… Але маємо, що маємо… Хоча вже скоро вибори і у нас буде шанс спробувати жити по-іншому. Головне його не втратити.
Олександр Карасевич
