«МРІЙ ГЛОБАЛЬНО, ДІЙ ЛОКАЛЬНО!» ОЛЕКСАНДР КУЛЬЧИЦЬКИЙ – ЛІДЕР ГІРСЬКОЇ ГРОМАДИ
Ми зустрічаємось в офісі громадської спілки (ред.- ГС «Територія Змін!»), яку очолює Олександр Кульчицький. Атмосфера в приміщенні робоча, але дуже затишно і одразу відчуваєш себе серед своїх. Олександр пропонує мені каву і власноруч готує її, його колеги дружньо вітаються і повертаються до своїх справ. Розумієш, що кожен захоплений якоюсь важливою і цікавою задачею.
– Це наш головний редактор Олександр Карасевич, готує черговий випуск газети «Територія Змін», він депутат Гірської сільради і мій побратим по громадській діяльності, – пояснює Кульчицький і протягує мені каву.
– А це Ірина Пустовіт, наша місцева «зіронька» – багатодітна мама, виховниця Гірських Пластунок, еколог. Зараз працює над проектом «Не пали – компостуй», участь в якому виборола для нашої громади на Всеукраїнському конкурсі.
– А це Ірина Нерубайська – вона з Ревного. Я щасливий, що Ірина приєдналася до нашої команди. Вона чесна, небайдужа, дуже хоче, щоб в її селі настали позитивні зміни. Іра працює в сфері ЗМІ та медіа, готує соціальне дослідження потреб громади.
Так невимушено почалось інтерв’ю з депутатом Гірської сільради, головою правління ГО «Громада Гори» та ГС «Територія Змін!» Олександром Кульчицьким.
Олександр – лідер місцевої активної спільноти і кандидат на посаду голови Гірської об’єднаної територіальної громади.
– Що для Вас організація «Територія Змін» ? У вас велика команда, Олександре?
– Організація займає в моєму житті друге місце після родини. Це команда однодумців, які не словом, а ділом доводять свою любов до села і прагнення змінити його на краще.
Історія створення організації почалася з пограбування сусідів, після чого ми згуртувались для самозахисту і створили систему охорони порядку в мікрорайоні, де живемо. Ці люди і стали основою «Громади Гори». Після того ми розпочали проводити різноманітні заходи для горян: культурні, патріотичні, освітні. Ми запрошували людей приєднуватись до нас, і чим більше справ ми робили, тим більше людей в нас вірили і приєднувались. ГО «Громада Гори» зростала, і ось вже ми об’єдналися з громадською організацією «Громада Мартусівки» та громадським активом села Ревне і заснували громадську спілку «Територія Змін», в яку входить 106 членів організації.
Частина команди ГС «Територія Змін» під час запису відео-привітання громаді до Дня Незалежності України.
– Українці в більшості не вірять громадським організаціям. Вважають, що вони ні на що не впливають. Чим ви відрізняєтеся?
– Наша організація — це об’єднання людей, які борються за краще життя у своєму населеному пункті. Односельці це бачать. Наші справи доводять, що ми не ідемо на компроміси із совістю і не займаємося дерибаном. А кожне наше досягнення – це благо для громади, її жителів. Ми, зокрема, стали ініціаторами будівництва нової школи і повернули людям віру в свої сили. Нашою опорою у цій справі стали підписи батьків за нову школу, і ми довели їм, що їх голоси важливі, що влада зобов’язана рахуватися з бажанням громади. Уявіть таке, що голова села Роман Дмитрів був проти будівництва нової школи, хотів робити прибудову до старого навчального закладу. Він навіть голосував проти нової школи – єдиний з членів робочої групи по питанню школи. Але попри зневіру значної частини горян, бездіяльність більшості депутатів, нам вдалося відстояти право маленьких горян саме на НОВУ ШКОЛУ. Ми в рамках робочої групи спільно із районом вийшли на рішення будувати новий заклад. Чого ми тільки не робили заради досягнення мети. До речі, дивись …. (Олександр усміхається і показує мені на екрані смартфона відеоролик, на якому діти 3-5 років звертаються до влади, щоб дали грошей на школу).
– Бачиш, навіть кіно знімали. А це моя донька, Оленка, їй 4, і вона теж чекає на школу. І школа будується! На сьогодні вже зведений третій поверх. На будівництво витрачено 40 мільйонів гривень із сільського бюджету. 28 ще має додати район, але поки не квапиться. Та спинити процес вже нереально. Школу добудуємо.
Люди бачать, що ми захищаємо саме їх інтереси, і вірять нам.
На зустрічі з Головою Верховної Ради України Дмитром Разумковим. Акція «Горі нову школу». Лютий 2020 року.
– Можете описати коротко історію створення Гірської ОТГ , адже це одне з ключових досягнень Вашої команди?
– Так, створення Гірської ОТГ стало фундаментальним досягненням ГС «Територія Змін», адже саме ми стали ініціаторами формату Гора, Мартусівка, Ревне, Затишне. Наша команда дослідила весь Бориспільський район. Шукали найкращу модель об’єднання — вивчали бюджети населених пунктів, їх доходи та видатки. Ми оприлюднили всю інформацію. Людям було очевидно, що найкращим форматом об’єднання буде Гірська ОТГ саме в складі сіл Гора , Мартусівка, Ревне і Затишне. Ні район, ні сільські ради не проводили роз’яснювальну роботу щодо створення ОТГ. До речі, і тут Роман Дмитрів декілька раз ледь не позбавив наші громади шансу об’єднатися саме в такому форматі. Спочатку він хотів нас зробити «Щасливою Горою», навіть знайшов в Гостомелі місцевих аферистів, щоб ті допомогли йому об’єднати Гору з Щасливим. Громада тоді швидко вивела на чисту воду аферистів і категорично відмовилася йти під Щасливе. Вдруге Дмитрів вже вигадав новий формат об’єднання і намагався віддати Гору під Чубинську ОТГ з центром в Чубинському. А останній його проект був направлений на створення ОТГ з Великоолександрівською сільрадою. Одночасно з цим нас атакували з Борисполя і намагалися включити до складу великої Бориспільської громади. Але ніхто з можновладців не думав про інтереси людей саме з наших сіл, зокрема, Гори. Всі перелічені варіанти об’єднань позбавляли наші села можливостей прямого впливу на місцеве самоврядування. Ми могли б залишитися околицею Борисполя. І все це всупереч волі громади. Щоразу нам доводилося захищати голоси наших жителів і доводити доцільність створення саме такої Гірської ОТГ, яку ми вибороли нарешті. Ми, як прапор, підняли 1000 підписів членів наших сіл і пішли до обласної влади, в міністерства, кабінети Верховної Ради, звертались до Президента і відстоювали наше право на самоврядування. І нам вдалося перемогти. Через це я отримав особистих ворогів – у керівництві району і навіть у Раді. Стара система із нами бореться. Але я впевнений, що час феодального правління минає. Перемога нашої об’єднаної громади це доводить. Коли за тобою люди, то нічого не страшно.
Я знаю, що Гірська ОТГ стане початком нової України, де права людини, повага до кожного жителя, турбота про тих, кому потрібна підтримка , стануть базовими цінностями.
– Яка ситуація з дошкільною освітою?
– Добре, що в Ревному та Мартусівці є дитячі садочки, а от у Горі ситуація складна. Гірський садочок не може забезпечити місцями усіх діток, понад 200 малюків на черзі. Замість того, щоб збудувати новий заклад, сільський голова вирішив ремонтувати діючий. Казав, що все обійдеться у 5 мільйонів гривень. А приніс проект ремонту на 18,5 мільйона. У Борисполі новий садок звели за 19 мільйонів. То навіщо нам подібну суму вкладати у ремонт? Давайте теж будувати новий заклад. Дмитрів не слухає. Розпочав повномасштабний ремонт, фактично розвалив садочок, але коштів на це в бюджеті не було передбачено. Ми ж будуємо школу. Зараз садок не працює. Коли закінчать ремонт, не зрозуміло. Мене обурює, як можна з такою неповагою ставитися до людей! З батьками ніхто не радився, поставили перед фактом, що садок не працює, а коли запрацює – невідомо. Районний відділ освіти взагалі самоусунувся від проблеми. Хіба так можна? Треба ж спочатку створити умови, організувати тимчасове розміщення дітей по інших садочках у сусідніх селах, їх розвезення, дотримуватись конкретних строків ремонту, а головне – не починати ремонт без грошей. Про комфорт дітей і батьків треба було дбати в першу чергу.
Моє життєве правило: «стався до людей так, як хотів би, щоб ставилися до тебе» . Взаємоповага – це основа взаєморозуміння.
Після виборів однією з першочергових задач буде вирішення питання з відновленням роботи садочка в Горі та проектування нового. Але робити це треба розумно, порахувати кількість дітей дошкільного віку в усій ОТГ, перспективу збільшення чисельності і головне – планувати будівництво там, де це зручно батькам, ближче до нових мікрорайонів, наприклад, як Кантрі-Хаус, де живе багато молодих сімей.
– Плануєте організовувати підвезення дітей в школу , садочок?
– Не тільки плануємо, саме члени нашої організації свого часу добивалися запровадження такого маршруту в Горі, хоч і чули від влади відмовки. Влада не підтримала закупівлю нового автобусу, але нам вдалося хоча б примусити голову організувати підвезення дітей на старому автобусі. Той часто ламається і багато простоює. Але в новій Гірській ОТГ, я впевнений, має бути свій новенький безпечний шкільний автобус , а може й два, які будуть доставляти наших дітей в навчальні заклади і садочки. Але це не все. Я багато спілкуюсь з людьми і переконаний, що вже одразу після виборів треба пропрацювати питання створення рейсового маршруту всередині ОТГ. І якомога скоріше його запускати. Дуже важливо, щоб було зручне транспортне сполучення між селами і люди мали доступ до усіх послуг та інфраструктурних об’єктів. Людям треба надати можливість легко потрапити в амбулаторію, аптеку, поїхати в «Фору» чи на базар за продуктами, в ЦНАП за довідкою, на пошту та навіть просто в гості , наприклад, в Затишне до друзів. Можливості Гірської ОТГ це дозволяють, треба просто брати і робити.
– Які ще комплексні проблеми є в громаді, спільні для всіх сіл?
– Безлад з утилізацією сміття, відсутність каналізації і забруднення території нечистотами – це те, що потребує комплексного рішення по всій ОТГ. І я маю бачення, як вирішувати цю проблему. У нас в команді є екологи, інженери в сфері екологічної безпеки, ми знаємо, що потрібно зробити, щоб сміття збиралося, вивозилося, сортувалося та перероблялося, і щоб Гірська ОТГ стала взірцем чистоти і екологічності. Те саме з рідкими відходами. Існують рішення, треба брати і робити.
Але є і локальні потреби. Наприклад, в Ревному потрібно зробити дороги і освітлення. Вирішити питання з очисними. Та навіть просто потрібен світлофор на в’їзді з центральної дороги. Важливо відремонтувати будинок культури. Ревне свого часу було дуже потужним селом, з багатим культурним потенціалом, це відчувається під час спілкування з його жителями. Мене вразив патріотичний музей історії села Ревне в місцевій школі. Це все треба відроджувати і розвивати.
Олександр Кульчицький допомогає облаштувати клумбу в центрні Ревного
Для Затишного важливі дорога і доступність до послуг. Мені подобається, як активно завжди мешканці Затишного відгукуються на наші ініціативи. Садити дерева, провести концерт Тараса Компаніченка, зібрати допомогу дитячим будинкам – люди залюбки беруть участь, допомагають. Впевнений, що Затишне в нашій ОТГ розквітне по-новому.
Спілкування з жителями Затишного на День Села.
Мартусівка зараз потерпає від крадіжок, теж є проблеми з вивезенням сміття, але велике питання – це закритість влади від людей. Рішення сесій не оприлюднюються, земельні та інші питання вирішуються таємно від громади, через це нема довіри. Влада має бути відкритою перед людьми.
Олександр Кульчицький в Мартусівці під час громадських обговорень . Червень 2019 року.
– Як буде побудована комунікація з громадою в Гірській ОТГ?
– Апарат ради повинен працювати щодня та інформувати населення не тільки перед виборами, а протягом всієї каденції.
Для інформування населення в Горі ми з 2016 року записуємо відео сесійних засідань та інших заходів. Спершу був спротив і скандали, але потім влада зрозуміла, що зупинити це не зможе. І тепер маємо онлайн-трансляцію засідань. Моя позиція така: закон має виконуватися. Проекти документів та ухвалені рішення повинні на 100% оприлюднюватися. Апарат сільради має працювати з чітким усвідомленням своєї місії: служити людям, які живуть тут.
– Як плануєте будувати роботу з соціального захисту?
– Це дуже важливе питання, адже влада має надавати підтримку усім незахищеним категоріям і людям, які потрапили у складні життєві обставини. В Горі вже не перший рік є програми «Добробут» і «Турбота», які забезпечують матеріальну підтримку тим, хто її потребує. Мало хто знає, але саме наша команда, «Громада Гори», розробила нову редакцію програм, ми ініціювали робочу групу і разом з депутатами створили найзручніші умови отримання матеріальної допомоги. Раніше слід було звернутися до свого депутата, аби підписав акт обстеження. Далі документи подавалися на розгляд депутатської комісії, а потім затверджувалися сесією. Процес затягувався на місяці. Та й видавали матеріальні допомоги тільки «своїм», від більшості людей інформацію про виплати приховували. Я на сесії домігся, щоб людям давали виплату за зверненням без бюрократичної тяганини. Шкода, що люди не завжди розуміють – соціальна підтримка це обов’язок влади. Через це сприймають подібні виплати, як заслугу голови села або якогось депутата. Але ж це зовсім не так. Кожен житель має рівне право на отримання соціальної підтримки. Я хотів би, щоб такі позитивні напрацювання нашої команди, як соціальні програми, а також програми «Спорт» та допомога ветеранам АТО/ООС були запроваджені на всій території Гірської ОТГ. Вони класні, і ми їх зробимо ще більш корисними для населення.
Олександр Кульчицький багато часу приділяє соціальним проектам. Заснував Гірську станицю Національної скаутської організації «Пласт», займається патріотичним вихованням молоді, організовує волонтерську допомогу ветеранам, військовим, людям похилого віку.
– Готові до того, що Вам будуть жорстко протистояти?
– Так, готовий. Є досвід. Як голова громадської організації, як депутат сільської ради я був одним з найактивніших лобістів Гірської ОТГ. Ми відстоювали нашу громаду в найвищих державних кабінетах. І нам це вдалося. Я знаю, як працює державний апарат. А сьогодні перед нами постав новий виклик: кандидати на вищі посади в Бориспільську ОТГ від провладної партії «Слуга народу» фактично погрожують нам тим, що заберуть надходження від аеропорту «Бориспіль» з Гірської ОТГ. Ігор Шалімов (кандидат в депутати в Бориспільську ОТГ) заявив, що партія «Слуга народу» розпочала юридичну підготовку процесу переведення податків від аеропорту. Владислав Байчас, теперішній голова райради, до речі, житель Гори, балотується на посаду голови Бориспільської ОТГ і теж в своїй рекламі наголошує, що забере аеропорт в Бориспільську ОТГ. Їх не зупиняє навіть те, що це порушення закону.
Я розумію, що це дуже серйозна заява, і серед жителів Гірської ОТГ вона матиме потужний спротив. Боротьба буде непроста, але я цього не боюся. Якщо діяти з дотриманням закону та процедур, з підтримкою громади можна перебороти будь-яке протистояння. Немає іншої такої сили, як наша ГС «Територія Змін», яка змогла б подолати такий виклик
– Вам погрожували за останні роки?
– Так. Кілька років тому телефоном. Річ в тому, що я і наша організація з самого початку цієї каденції ради систематично виявляли порушення закону і стояли на захисті інтересів громади. Я розумію, що за цими погрозами стояв діючий голова Роман Дмитрів, оскільки вони були пов’язані із спробою більшості депутатів відкликати Дмитріва в 2017 році. За фактом погроз було порушено кримінальну справу.
Але окрім погроз застосовували інші брудні методи боротьби проти мене.
Коли я з однодумцями стали на заваді будівництву висоток в центрі села на вул. Пушкіна 32А, на місці парку, Роман Дмитрів розповсюдив по селу анти-агітаційні листівки з брехнею про мене, ніби я рейдер і працюю на забудовників. Уяви, ці роздруківки були розміщенні прямо на стенді в сільраді і роздавались людям в руки. Це був абсурд, тому що я як раз виcтупав проти забудови села. Але є така технологія – облити брудом активіста, щоб він замість своєї діяльності займався відбіленням репутації. І не заважав робити темні справи. Але їм ніхто не повірив, адже брехня була очевидною.
Іншого разу діючий голова вирішив позбавити мене депутатського мандату і організував процедуру відкликання. Для цього, уяви, прописав в одному будинку 32 людини з ромського поселення, тільки щоб домогтися свого. Але і тут нічого не вийшло. Виборча комісія встановила факти підробки підписів і факт штучно прописаних людей, за цим фактом порушено було кримінальну справу. А мої виборці мене підтримали.
– В вашій команді є екологи. Маєте власне бачення щодо екологічної культури в громаді?
– Це питання дуже актуальне. Ми за останні декілька років багато часу приділяли екологічній безпеці. Саме наша команда примусила владу організувати сортування і безкоштовне вивезення сміття. Наші активісти зібрали підписи і домоглися встановлення сміттєвих майданчиків по всьому селу. Коли ми встановили, що голова села Дмитрів організував незаконне сміттєзвалище, то саме наша команда створила громадське формування ЕКО-патруль і інспектувала сміттярку. Наталя Лютікова координувала роботу більш ніж 30 членів
групи, організувала комунікацію з громадою, залучила ЗМІ. Нам вдалося не тільки зупинити регулярне горіння сміття, але ж примусити голову ліквідувати сміттєзвалище. Ми активно взаємодіяли з членами виконкому, а Олександр Дідок проробив титанічну роботу з аналізу та комунікації з Державною екологічною інспекцією. В результаті було встановлено, що незаконне сміттєзвалище призвело до 800 тисяч гривень втрат для екології. Триває процедура встановлення винних осіб.
В Гірській ОТГ питання збору, сортування та переробки сміття має бути вирішено комплексно. Ми знаємо , як це зробити і маємо фантастичну команду, яка це реалізує.
Однією з пріоритетних задач для себе я ставлю збереження лісу. Нам вдалося зупинити зміни в генплан, якими частина лісу перетворювалась в багатоповерхівки. Але тих, хто готовий зазіхнути на Гірський ліс , ще багато, і я буду робити все від мене залежне для захисту і збереження лісу. Альона Онищенко, член нашої команди працює над проектом створення «тропи здоров’я» в лісі, а я планую організувати там змагання зі спортивного орієнтування.
– Ви багато часу приділяєте патріотичним заходам, які організовуєте в селі. Розкажіть про них, я чула про ваш знаменитий ГораСусідиФест, що ще?
– Це ж години щастя, які люди отримують від гарної музики, цікавого спілкування та інших розваг. Тільки я сам нічого не зміг би організувати. Щасливий що маю таку величезну команду однодумців, і вона постійно зростає. Ми вже двічі проводили масштабний крутезний ГораСусідиФест – свято дружби і добросусідства. Люди досі згадують фестиваль. У його проведення не вкладається жодна бюджетна копійка. Фінансують і підтримують члени організації та меценати — місцеві мешканці та підприємці.
ГораСусідиФест – вересень 2018 року.
– Скільки коштує організація фестивалю?
– Цьогоріч планували залучити максимум 100 тисяч гривень. Кошти вже були зібрані, але через карантин довелося відкласти. Коли повертали кошти благодійникам, то частина з них відмовилася забирати, залишивши на інші заходи.
А ще ми проводимо на регулярній основі такі заходи, як ГораВелоКвест до дня Конституції України, ГораВелоПробіг з прапорами до дня Прапору України (цьогоріч до велопробігу додався автопробіг і колонна проїхалася усіма селами нашої ОТГ), дуже потужне і емоційне свято «Вечір поезії», він мегапопулярний серед дітей, молоді і дорослих, запрошуємо відомих митців, це неймовірно цікаво. І ще багато чого робимо, є чим пишатися і чим ділитися з сусідами.
Олександр Кульчицький вітає учасників АвтоВелоПробігу 2020.
– Ви ж в село переїхали з Києва? Чому?
– Так, переїхали в 2014 році. Я виріс у приміському селі Довжок неподалік Кам’янця-Подільського, мешкав у приватному будинку і з дитинства мріяв про власний будинок з газоном поруч з ним. На жаль, зараз на батьківщині буваю нечасто. Із близькими підтримуємо зв’язки. Після навчання жив і працював в Києві, думка про приватний будинок не полишала. В 2003 році придбав земельну ділянку в Горі. Поступово побудував дім. Проект, оздоблювальні роботи, меблі, благоустрій робив самостійно. І звичайно ж, висадив чудовий газон. Як і що робити дізнавався з інтернету, адже я не мав відповідного досвіду.
– Що найперше зробите на посаді голови ОТГ?
– Це цілий комплекс дій: провести інвентаризацію майна та документації сільських рад і звести це все в одне ціле. Створити структуру апарату, виконавчий комітет, паралельно провести опитування – референдум про обрання старост. Налагодити ефективне та якісне управління усіх закладів соціальної інфраструктури ОТГ та забезпечити їм бюджетну підтримку.
Але найважливішим документом має стати план соціально-економічного розвитку села – дороговказ на декілька років, навіть десятиліття вперед. Він має враховувати потенціал нашої громади і спрямований на те, щоб наша ОТГ стала найкомфортнішим місцем для проживання людей. Така моя мрія. І я до неї йду. Зрозуміло, що ми продовжимо реалізацію початих проектів.
Я уже понад рік займаюся вивченням проблемних питань в кожному з наших сіл. Мені відомо про проблеми. Я розумію, як їх вирішувати, і тепер ми для цього маємо достатньо ресурсів.
– Якою бачите громаду за 5 років?
– Бачу села, де всі вулиці заасфальтовані, є тротуари, велосипедні доріжки. Жителі Гірської ОТГ матимуть доступ до якісної медицини, будуть побудовані нові школа та садочок, будинок дитячої та юнацької творчості, дітям вистачатиме місць в навчальних закладах. Має стати більше зелених зон, скверів, місць для громадського відпочинку, відновлені озера. Я хочу вирішити питання з утилізацією і переробкою сміття, навіть бачу, як на цьому громада може заробляти. Буде розвиватися місцевий бізнес, ми створимо привабливі інвестиційні умови і мешканці наших сіл матимуть роботу. Дуже важливим є аспект безпеки мешканців. Тому я хочу, щоб запрацювала система територіальної оборони в ОТГ, стала ефективною система відеоспостереження, також треба навести лад з безпритульними тваринами. У нас має бути своє нове сучасне приміщення для розміщення місцевої пожежної охорони. Я хочу, щоб жителі нашої ОТГ, які користуються водогоном, мали б в кранах завжди чисту воду, і нарешті закрити питання з численними аварійними відключеннями електроенергії. Наша «територія змін» має стати територією громади щасливих людей, які пишаються тим, що тут живуть.
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:
Олександр Кульчицький народився 12 липня 1977 року в селі Довжок Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині.
Мати працювала на заводі «Електроприлад», пізніше на заводі в Італії. Батько — будівельник, лицювальник-плиточник.
Має юридичну та економічну вищі освіти. Першу отримав у Київському університеті внутрішніх справ, другу — у міжрегіональному центрі перепідготовки військових, звільнених у запас. Був командиром взводу в університеті, який закінчив.
Працює адвокатом.
Майстер спорту України із самбо.
Викладав «Захист вітчизни» у ліцеї “Інтелект”, що в Дарницькому районі Києва, є інструктором центру тактичної підготовки “Білий вовк”.
Із початком війни на Донбасі передавав свої уміння та навички українським бійцям у тренувальних центрах та на Сході.
Засновник Гірського осередку Національної скаутської організації «Пласт».
Брав участь у Революції гідності. Там у нього 19 лютого 2014-го загинув друг Віталій Васильцов.
Дружина Яна працює помічником судді Верховного Суду.
Виховують сина 13-річного Івана та доньку Олену, 4 роки.
Брат Дмитро – лікар, кандидат медичних наук
