Про спортивні майданчики та сільський стадіон

В нашому селі зі спортом і спортивними майданчиками просто біда. Одне з найбагатших сіл району не має жодної професійної спортивної команди. Навіть для аматорських колективів немає нормального місця для занять спортом у Горі. Єдиний стадіон знаходиться в жахливому стані. Та і на той наш голова поклав око для продажу.

В 2015 р. сільрада замовила проект спортивного комплексу по вул. Шкільній, заплатила за нього більше мільйона гривень, але віз і нині там. І хоча на цей «спорткомплекс» навіть є державний акт, але ні активістам, ні депутатам наш голова не хоче показати цей проект. За 2,5 роки головування Романа Дмитріва в селі не з’явилося жодного спортмайданчика. Не будемо ж ми серйозно сприймати за спортивну арену ті «декоративні» тренажери на дитячому майданчику (зробленому без жодного проекту)  на Жучкиному.

В усіх навколишніх селах вже є повноцінні спортивні майданчики зі штучним покриттям, а наша Гора пасе задніх! Зате у нас висаджені 400 туй на Центральній вулиці – такого більше ні в якому селі немає!

Коли ми поглянемо на мапу села, то бачимо, що розмістити повноцінний майданчик для ігрових видів спорту у нас і немає де. Всю землю порозбирали на ділянки під забудову.

Був у нас аматорський стадіон на Жучкиному – тепер там стоять житлові будинки (на Мазепи (Островського)). Для розміщення в чаші озера такої арени місце є, але тут інші проблеми. Для такої дорогої споруди потрібен коштовний проект на всю ділянку паркової зони. А у нас вже скоро мине 2 роки, як цю землю Дмитрів не може (чи не хоче) оформити в Держгеокадастрі в якості паркової зони, тому щодо неї не можна зробити проектування. Крім того, якщо підходити до цього відповідально, то з жителями села необхідно погодити доцільність використання чаші озера в якості спортмайданчика. Бо багато хто хоче відновити там озеро. Тобто спочатку треба провести громадське обговорення, а потім займатися проектом і будівництвом.

Пропонують ще поставити спортивний майданчик на Жучкиному між ТП та дитячим майданчиком. Але там мало місця, поряд проходить високовольтна лінія, тому в перспективі не можна облаштувати повноцінний парк для прогулянок і відпочинку. При встановленні такого майданчика зникне та чарівність і неповторність ландшафту, якими ми насолоджуємося кожного літа і особливо восени.

Є ще пропозиції облаштувати таку арену на Саджалці. Але там теж є такі самі проблеми, як і на Жучкиному. Тож без попереднього і всебічного планування та обговорення поспішне будівництво  спортивних споруд в цьому місці може буде критичною помилкою.

Залишається лише сільський стадіон.

А щодо нього проходять дивні маніпуляції. Нещодавно Дмитрів без відома депутатів проплатив виготовлення топографічного плану в масштабі 1:500 для підключення до електропостачання стадіону по вул. Шкільна. Сума – 15 тис. грн. Але на стадіоні вже понад рік стоять стовпи освітлення з ліхтарями і щити розподілу електроенергії з лічильниками. То для чого насправді голова замовив цю земельну документацію? Сам він ніяк цю закупівлю не коментує, а апарат сільради теж нічого не знає.

Молодь села вже написала не одну петицію щодо необхідності облаштування таких майданчиків, зібрано багато підписів під ними. Але поки результату немає.

Думаю, що потрібно не ходити і просити голову села, а брати ініціативу в свої руки. Створювати робочу групу з депутатів, членів виконкому, представників активної громади і розробляти план дій з розписаними чіткими кроками та метою. Вимагати від влади надання необхідних документів та відповідних дозволів. І коли це все буде зроблене, тоді приходити на сесії ради і вимагати втілити ці плани в життя.

Під лежачий камінь вода не тече! Давайте вже не лише озвучувати бажання, а ще й працювати над їхнім втіленням!

Олександр Карасевич