ПРО ПРЯМІ УГОДИ. Світло. Вивіз органічного сміття
Щоб виконати якусь роботу і сплатити за неї коштами сільського бюджету потрібно знайти виконавця і заключити з ним договір. І зробити це можна декількома способами.
- Оголосити КОНКУРС. Відкритий. Щоб всі, хто хоче і може виконати цю роботу, подали заявки. Яка компанія запропонує кращі умови і меншу ціну – з тією і підписується договір
АБО
2. Підписати ПРЯМУ УГОДУ. Це коли без всілякого конкурсу договір підписується з компанією (чи підприємцем) на підставі певних причин. Може так бути, що це єдина компанія, яка виконує такі роботи. Може – що це найкраща серед кращих. Може – що це самий дешевший варіант. Може бути й таке, що часу на проведення конкурсу немає, і тоді укладається пряма угода.
Саме терміновістю (авральністю) і прикриваються для заключення цих прямих угод. Але частіше всього, в наших реаліях, це та компанія (чи підприємець), яка може особисто зацікавити того чиновника, який підпише з нею договір. В сільраді «таким чиновником» є голова села.
Далі. Є роботи одноразові, як то будівництво дороги, встановлення світлофору, тощо. А є роботи періодично-регулярні: вивіз органічного сміття, обслуговування мереж освітлення, викошування газонів, тощо. І всі ці роботи необхідно планувати.
Законом передбачено, що голова села (він є головним розпорядником коштів), повинен кожної осені подавати на розгляд депутатів ПЛАН на наступний рік, за яким будуть витрачатись кошти на всі необхідні селу проекти та інші потреби. Іншими словами РОЗПЛАНУВАТИ РОБОТУ всіх служб і підрядних організацій, щоб з нового року всі процеси працювали як годинник.
Але Р. Дмитрів цього не робить. Він вже четвертий рік є головою села, але навіть і не намагається виконувати необхідні процедури, щоб підтримати село в нормальному стані, не кажучи вже про розвиток. Четвертий рік село живе без планування і вирішує всі проблеми в авральному режимі.
А тепер до конкретики.
Про відсутність світла на наших вулицях.
В минулому році голова села, користуючись необізнаністю депутатів, схилив їх проголосувати за пряму угоду з КП «Горянин», яке повинно було обслуговувати мережі освітлення села Гора. Причому в КП немає необхідної ліцензії, техніки та персоналу, що би виконувати цю роботу. Таким чином КП було лише «прокладкою», через яке «освоювалися» кошти. А виконували цю роботу інші люди, і можна припустити, що ціна тих робіт могла бути набагато менша, ніж списувалося. Як результат, який ми зараз бачимо на нічних вулицях – село отримало неякісну послугу за високу ціну.
– Що повинен був би зробити справжній менеджер села? Відмовитись від ПРЯМОЇ УГОДИ і оголосити КОНКУРС, на якому знайти спеціалізовану кваліфіковану компанію, яка би ефективно обслуговувала наші мережі і несла за це гарантійні зобов’язання.
— Але цього немає! Голова села не зацікавлений в такому варіанті. Як і в багатьох інших питаннях, він «затягує» вирішення проблеми до останнього, щоби потім в «авральному» порядку заключати прямі угоди з вигідними йому підрядниками. Нехтуючи економією бюджетних коштів та якістю виконаних робіт. Напевно, маючи від цього фінансовий зиск. Нагадаю, що за 2018 рік на мережі зовнішнього освітлення було витрачено 1,2 млн.грн.
Така сама ситуація і по вивозу органічного сміття.
Це вже не перший рік, коли перед подвір’ями жителів тижнями лежать купи листя і трави, чекаючи організованого вивозу. І знову на цю регулярну процедуру не було оголошено конкурсу. Ця проблема була спеціально затягнута до критичного стану, щоб депутати «сліпо», під тиском загрози «сміттєвої кактастрофи», проголосували за ПРЯМУ УГОДУ по вивозу цього сміття з будь-ким, аби лише прибрати його і щоб жителі села заспокоїлися. Саме цього і добивається Р. Дмитрів. Щоб його перестали контролювати.
А цей вивіз органіки в минулому році коштував нам з вами цілих 580 тис.грн. Більше ніж пів мільйона гривень! В цьому році ця сума може бути ще більшою. Це плата за прямі угоди і непрозорість.
Констатуємо факт. Планування відсутнє. Бажання ефективно працювати – відсутнє. І суцільні ПРЯМІ УГОДИ. Як тут не згадати приказку: «риба гниє з голови»!
Думайте, горяни!
