ПРО ЦІНУ ПРИБИРАННЯ ВУЛИЦЬ. І ЗАРПЛАТИ
Сільська рада в минулому році замовила в КП «Горянин» (КП) прибирання вулиць. Називається ця послуга так: літнє прибирання проїзних частин, тротуарів, місць загального користування. До неї входить: збирання випадкового сміття 6 раз на тиждень, прибирання зупинок, лавочок, територій дитячих майданчиків, чищення урн.
За цю послугу з нашого бюджету було сплачено цілих 920 тисяч гривень. Майже мільйон. Цим прибиранням займається спеціально найнятий штат робітників в КП (назвемо їх «двірник КП»).
Чи коштує ця послуга мільйону гривень? Давайте розберемось.
В КП «Горянин» працює десь 10 двірників, які отримують в середньому близько 4 тис.грн. зарплати. За умовні 8 «літніх» місяців їм загалом нараховується десь 320 тис.грн.
Протяжність доріг в селі десь 50 кілометрів. Тобто на кожного робітника припаде 5 км доріг на день. Навіть якщо кожен день усі десятеро будуть обходити цю територію щоденно, то на це піде максимум 2 години. Тим більше, що на цих 5 кілометрах просто немає чого прибирати кожного дня.
Таким чином виходить, що з 320 тисяч гривень загальної зарплати двірників тільки четверта частина йде в оплату послуг прибирання проїзних частин та місць загального користування. Тоді чому з бюджету сільської ради на рахунок КП «Горянин» за ці послуги перераховується майже 1 мільйон гривень? Якби ці гроші доходили до безпосередніх виконавців, то зарплата 1 двірника за 2 годинний робочий день складала б до 9 000 гривень в місяць, а при 40-годинному робочому тижні його зарплата перевищила б заробіток секретаря сільської ради, або навіть керівних посадовців аеропорту. Погодьтесь, такого не може бути.
То хто ж отримує ці надлишково сплачені кошти? І чому зарплата двірників КП така низька, та ще й виплачується із затримками? І чи не соромно керівництву села в особі Дмитріва та Шершень спекулювати на соціальному захисті пенсіонерів, яких вони набрали на роботу в КП «Горянин», щоб прикриваючись ними списувати суми, які в рази більші за необхідні?!
І чому бюджетна комісія, яку очолює Василь Потоцький, самоусувається від контролю за витратами бюджетних коштів? Бо хтось зацікавлений? В долі?
Безсумнівно, що відповідь на ці питання знає директор і головний бухгалтер КП «Горянин», а також Роман Дмитрів, який є фактичним роботодавцем В’ячеслава Жили – керівника комунального підприємства і підписує з ним трудовий контракт.
На жаль, розгорнутого звіту про діяльність КП «Горянин» депутати сільської ради ще жодного разу не отримували. Також керівництво КП відмовляється розкривати фінансову інформацію і на офіційні запити, чим порушує вимоги законодавства щодо прозорого надання даних про свою роботу.
Сільський бюджет – це наші спільні гроші. І за 600 тисяч грн., розтрачених «в повітря», можна купити третину нового автобуса для наших дітей, або оплатити три нових трансформаторних підстанції, чи здійснити повну оплату за електричну енергію на комунальні потреби на цілий рік!
І цей приклад з прибиранням, це лише один епізод. В тому фінансовому звіті за 2018 рік, який затвердили депутати, таких епізодів – на кожній сторінці. І по кожному можна нарахувати десятки і сотні тисяч гривень розтрат. А простішими словами – розкрадання бюджету.
Всі ці роботи замовляє тендерний комітет, в якому лише співробітники Дмитріва. Він їм каже – вони слухняно виконують. Але ж погодили цей звіт, і знову планують виділяти на це кошти саме депутати. І запитайте себе – чому вони це роблять? Яка їм вигода від розкрадання бюджету села? Цікаве запитання? Чи не так?
А тепер цікава інформація для порівняння. ВЕСЬ річний бюджет села Ревне складає 1,6 мільйони гривень. І там теж підтримується і чистота, і порядок. А в «багатій» Горі керують такі спритники, які лише на прибирання папірців та недопалків по вулицях «викидають» мільйони гривень. Чи не занадто, горяни?
Щоб наші гроші не крали, потрібен контроль депутатів і їхні правильні голосування. І якщо вони не хочуть цього робити та голосують за корупційні питання, то їх треба відкликати. Це в наших силах. Відкликаний жителями села депутат 22 округу не дасть збрехати. Це працює. І цим треба користуватись.
Олександр Карасевич
